зауважувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відзначати — а/ю, а/єш, рідко відзна/чувати, ую, уєш, недок., відзна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Виділяти що небудь якоюсь позначкою; відмічати. || Указувати собою на що небудь. 2) перен. Помічати що небудь унаслідок уважного спостереження; звертати… … Український тлумачний словник
завважити — див. зауважувати … Український тлумачний словник
завважувати — див. зауважувати … Український тлумачний словник
зауважити — див. зауважувати … Український тлумачний словник
згадувати — і рідко ізга/дувати, ую, уєш, недок., згада/ти і рідко ізгада/ти, а/ю, а/єш, док., перех. і зі спол. що, як, з прийм. про, розм. за. 1) Відтворювати в пам яті, свідомості події, обставини, образи і т. ін. минулого, відновлювати уявлення про кого … Український тлумачний словник
кмітити — кмічу/, кміти/ш, рідко кмети/ти, кмечу/, кмети/ш і кмітува/ти, рідко кметува/ти, у/ю, у/єш, недок. 1) Те саме, що міркувати; розмірковувати. || Розуміти, тямити. 2) за ким – чим, діал. Спостерігати, стежити. 3) діал. Зауважувати, помічати … Український тлумачний словник
споминати — а/ю, а/єш, недок., спом яну/ти і діал. спімну/ти, ну/, не/ш, док., перех. і зі спол. що, як, з прикм. про, розм. за, о. 1) Відтворювати в пам яті, свідомості події, обставини, образи і т. ін. минулого, відновлювати уявлення про кого , що небудь;… … Український тлумачний словник
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
Варіянтні форми — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка виключити з числа святих таїнств // вилучити зі святих таїнств // Сучасні довідники з культури ділового мовлення не рекомендують уживати цього слова з таким значенням (СТ, 51; СД,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів